- Джейсон Фараго
- BBC Culture
5 січня 2017
Мистецтво вітражу, започатковане ще римлянами, досягло розквіту в середньовіччя, а потім пережило новий сплеск популярності в добу модерна.
Аугсбурзький собор, кінець XI ст.
Декоративне фарбування скла започаткували ще стародавні римляни, але найстарішими зразками вітражів, які збереглися на своєму первісному місці, є вікна цієї романської церкви в баварському Аугсбурзі.
Мойсей, Даниїл та інші біблійні персонажі пильно дивляться вниз з вікон південного ліхтаря. Портрети пророків, які незворушно стоять в своєму вбранні, оточені мармуровими плитками, що з віком стали ще елегантнішими.
Христос у Вісембурзі, кінець XI ст.
У середні віки вітражі виконували роль “Біблії для бідняків”, дозволяючи вірянам, які не вміли читати по-латині, дізнаватися зміст Євангелія. Цей портрет Христа, який тепер зберігається в страсбурзькому музеї у Франції, як вважають, походить з бенедиктинського абатства на півночі Ельзасу.
Похмурий вираз обличчя і глибокий погляд, вочевидь, мали вселяти священний жах.
Шартрський собор, початок XIII ст.
Мистецтво вітражів досягло розквіту в добу пізнього середньовіччя. Міцні контрфорси собору у французькому місті Шартр підтримують величезні вікна і славетне вікно-розетку, вітражі якого зображують історію народження Христа.
Сонячне світло крізь вітражне скло огортає інтер’єр собору глибоким, барвистим сяянням.
Сент-Шапель, середина XIII ст.
Для сучасних глядачів вітражі виконують суто декоративну функцію, але в середньовіччя вони ілюстрували не тільки біблійні оповіді, але й місцеву історію та політичні події.
Вітражі 15 високих вікон каплиці Сент-Шапель, що стоїть на острові Іль-де-ла-Сіте в центрі Парижу, зображують події Старого та Нового Заповітів. Вони також розповідають історію про те, як Людовик IX, пізніше зарахований до ліку святих, привіз до Парижу святі мощі.
Кафедральний собор Йорка, XV ст.
Цей готичний шедевр північної Англії, який по праву вважають одним з найвеличніших соборів Європи, має на своєму східному боці гігантське вікно з вітражами. Це – найбільший вітраж, створений у середньовіччя.
Автор шедевру, на якому драматично зображено Апокаліпсис, – Джон Торнтон, який був першим художником у британській історії, ім’я якого дійшло до нашого часу.
Король Артур і сер Ланселот, 1862 р.
В епоху Відродження мистецтво вітражів переживало занепад. Мистецтво готики (якщо називати її сучасним терміном) вважалося наївним, якщо не варварським.
Художники знову повернулися до цього декоративного прийому лише в XIX столітті. Інноваційний дизайнер і радикальний соціаліст Вільям Морріс, прикрашаючи нові будівлі в стилі неоготики, відтворював не лише релігійні сцени, але й світські сюжети, як-от цей з легенд про короля Артура і сера Ланселота.
Вітраж Френка Ллойда Райта, 1912
Перший видатний архітектор США вірив у єдність всього дизайну будинку, невід’ємною частиною якого була не лише будівля і меблі, але й вікна.
Надихаючись творіннями Морріса та інших художників Руху мистецтв та ремесел, Райт створив свій архітектурний стиль, головними рисами якого були органічні безперервні форми і абстрактні композиції з різнокольорового скла.
Браунська меморіальна церква, 1915 р.
Художник-модерніст Луїс Комфорт Тіффані опанував практично всі засоби декоративно-прикладного мистецтва, від ювелірного дизайну до гончарства, але найбільших висот він досяг у мистецтві вітражу.
Експериментуючи з кольором скла, поки воно не застигло, він домагався оригінальних відтінків і надзвичайного ефекту. Це дозволило йому довести мистецтво вітражів до нечуваних висот вишуканості і складності зображення. Тіффані уособлює добу модернізма в США і визначає стиль життя цілого покоління американської еліти.
Каплиця у Вансі, 1949-51 рр.
Три вітражних вікна, виконаних Анрі Матіссом на тлі білосніжних стін маленької домініканської каплиці, сяють кольорами південної Франції: сонячно-жовтий, темно-зелений і яскраво-синій відтінок Середземного моря.
Хоча обрані Матіссом кольори мають канонічне значення (синій – це колір Марії, а жовтий символізує божественне світло), сама композиція є цілком абстрактною. Релігійна атмосфера створюється лише за допомогою гри світла і кольору.
Гросмюнстер, Цюрих, 2006-2009 рр.
Реставрацію вікон в одному з найголовніших соборів Цюриха, вік якого налічує понад тисячу років, доручили німецьким художникам-концептуалістам післявоєнної доби. На відновлення орнаменту, який було знищено під час Реформації, пішли роки.
Вітражі п’ятьох вікон собору, виконаному в романському стилі, зображують біблійні сцени. Але найбільшу увагу привертають захопливі абстрактні композиції, створені художником Зігмаром Польке з тонких агатових пластин, крізь які сонячне світло проникає в середину церкви.
Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Culture.
